Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Синонімічний вибір слова




План

1. Багатозначні слова і контекст

2. Семантичні процеси в термінології: омонімія, синонімія, антонімія

3. Особливості вживання термінів-синонімів. Синонімічний вибір слова

4. Пароніми та омоніми у мові фаху

 

Студенти повинні знати: особливості використання багатозначних слів, синонімів, паронімів, омонімів у професійному мовленні.

Студенти повинні вміти: знаходити в тексті й доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, пароніми, омоніми; користуватися різними видами словників.

 

1.Багатозна́чність сло́ва наявність у одного і того ж слова різних значень відповідно до різних контекстів, коли слово може переосмислюватись.

Багатозначність слова виникає у процесі розвитку мови. Напр., в укр. мові «вік» залежно від контексту може означати:

1) століття [«Ім'я Леніна, його діла і вчення переживуть віки й тисячоліття» (Біографія Леніна)];

2) життя кого-небудь [«Батько кінчає свій вік, а син починає» (Коцюбинський)];

3) період часу, епоху [«У дитячі любі роки Я любила вік лицарства» (Леся Українка)];

4) довгий час [«Тому сидіти доведеться, гляди — і цілий може вік» (Котляревський)];

5) ступінь у розвитку людини [«З того віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу» (Марко Вовчок)];

6) у сполученні з часткою «не» — в значенні «ніколи» [«Раз добром нагріте серце, вік не прохолоне» (Шевченко)];

7) ствердження «завжди» [«Потім хвилі морські голоситимуть вік надо мною» (Леся Українка)].

Якщо значення однакових слів втратили смисловий зв'язок, то вони стають омонімами, які вже не мають між собою нічого спільного, напр.: аспід (змія і мінерал), банка (посуд, обмілина і лава для гребців), коса (знаряддя і волосся), місяць (планета і час) тощо.

Конкретне значення слова найчастіше встановлюється в реченні, через зв'язок його з іншими словами.

Так, у реченні Земля обертається навкруги Сонця слово "сонце" означає "центральне небесне світило Сонячної системи"; у реченні Під променями сонця змінилася вся земля "сонце" - це вже "світло та тепло, яке випромінює це світило", а у реченні "Сонце моє" - прошепотіла Любаша під "сонцем", зрозуміло, мається на увазі коханий дівчини на ім'я Любашa.

Ця властивість слова - вживатися у різних значеннях - називається багатозначністю, або полісемією (від гр. poly - багато і sema - знак).

В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними.

Однак, значна частина слів - однозначні, або моносемічні.

У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово - однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом.

До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових темінів (економічних - інвестиції, ціни; мовознавчих - підмет, присудок; літературознавських - метафора, ямб; медичних - грип, астма та ін.), назви тканин (вельвет, шовк), деталі та механізми (шайба, плейєр), власні назви (Київ, Європа).

Але й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, напр.: швидкий потяг (поїзд) і потяг до Марфи; жовте коло і коло парку.

Полісемі́я (грец. Πολυσημίς — багатозначний) — багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень.

Наприклад, слово «драматургія» означає:

драматичне мистецтво;

сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи;

теорія побудови драматичного твору.

2. Омоніми - не слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Наприклад: стан - стоянка.

1) Джерелами омонімії є випадковий збіг до неспоріднених слів. Термін слова, термін строк.

2) Розпад багатозначного слова: (сісти).

3) Словотворчі процеси (винний).

4) збіг абревіатури з наявним у мові слова (сум-сумувати).

5) Збіг українського та іншомовного слова: (клуб).

6) Засвоєння з різних слів (ліга).

Омоніми становлять трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімами - це чіткість, виразність, повнота інформації. Омоніми бувають:

- лексичні;

- фонетичні;

- орфографічний збіг з написанням (мука).

Омонімію треба відрізняти від багатозначності. Багатозначні слова пов'язані між собою значенням, одне - пряме, друге - вихідне.

Синонімія

Синоніми - це слова, що по різному звучать, а близькі за значенням. Вони відрізняються відтінками значення, стилістичним зображенням, можливістю поєднання з іншими словами. Вони поділяються на 3 групи:

1) лексичні синоніми - вони відрізняються відтінками: стислий, короткий, лаконічний;

2) стилістичні синоніми відрізняються емоційно-експресивними зображеннями: іти, ступати, прямувати, шкандибати.

3) абсолютні синоніми - вони не мають відмінностей у значенні: процент-відсоток; аплодисменти - оплески.

Абсолютних синонімів у мові небагато. Назву абсолютні синоніми треба розуміти певним застереженням.

Слова з протилежним значенням називаються антонімами. Наприклад: початок кінець, світло темрява, день ніч; хвороба

здоров'я; брехня правда; сила неміч, безсилля,, слабість: мир війна; перемога.

поразка; щастя горе; добрий злий; високий низький; твердий м'який; старанний ледачий; любити ненавидіти; радіти журитися; говорити мовчати; голосно тихо; ніколи завсіди, повсякчас, постійно і т. ін.

Антоніми протиставляються один одному як слова, що мають протилежне значення. Об'єднання антонімів можливе саме на основі протиставлення значення цих слів.

В антонімічні пари об'єднуються слова з протилежним значенням, якщо вони мають яку-небудь лексичну спільність. Так, наприклад, прикметники білий і чорний, вражаючи протилежні значення, об'єднуються в антонімічну пару спільністю поняття кольору; слова близько і далеко об'єднуються в антонімічну пару спільним поняттям простору; слова бігти і стояти об'єднуються в антонімічну пару спільним поняттям руху.

Як не всі поняття мають свої протилежності, так і не всі слова мають антоніми. Слова, що не мають будь-якої лексичної спільності, не можуть утворювати антонімів, наприклад: початок і мир, веселий і м'який, ходити і бачити, жарко і далеко і т. ін.

В сучасній українській мові антоніми можуть виражатися такими частинами шви:

а) іменниками: день ніч, початок кінець;

б) прикметниками: твердийм'який, близькийдалекий;

в) займенниками: всініхто, всякий ніякий;

г) дієсловами: працювати ледарювати, радіти журитися;

д) прислівниками: близько далеко, широко вузько, високонизько;

є) прийменниками: довід, над під. Антонімія властива переважно словам, які виражають якість. Тому антонімія розвинена, в основному, серед якісних прикметників (чистий брудний), а також серед іменників, що виражають якість (любов ненависть).

Прийменники, як слова, що майже повністю втратили лексичне значення, об'єднуються в антонімічні пари лише в сполученні з повнозначними словами.

3.Синоніми - це слова, що по різному звучать, а близькі за значенням. Вони відрізняються відтінками значення, стилістичним зображенням, можливістю поєднання з іншими словами. Вони поділяються на 3 групи:

1) лексичні синоніми - вони відрізняються відтінками: стислий, короткий, лаконічний;

2) стилістичні синоніми - відрізняються емоційно-експресивними зображеннями: іти, ступати, прямувати, шкандибати.

3) абсолютні синоніми - вони не мають відмінностей у значенні: процент - відсоток; аплодисменти - оплески.

Абсолютних синонімів у мові небагато. Назву абсолютні синоніми треба розуміти певним застереженням.

Синоніміка — це найважливіший чинник стилю письменника.

Однією з важливих функцій синонімів є уникнення повторень і монотонності. Для цього існують синонімічні ряди: поштовх, випадок.

Синонімія пов'язана з культурою мови. Багатство синонімів дає змогу найдоречніше відшукати слово для контексту. У мові ділового стилю є чимало різних позначень понять: одержувати, отримувати, використовувати.

Багато слів з одного синонімічного ряду мають певні відтінки, які потрібно враховувати і шукати, значення слів в словниках.

4.Омоніми (від гр. homos - однаковий і onyma - ім'я) - це слова, які мають однакове значення і написання, але зовсім різні значення.

Напр., потяг - "поїзд" у значенні "ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються за допомогою локомотива" і потяг - "настійне прагнення до чогось чи когось".

Омоніми можуть бути повними та неповними.

Повні лексичні омоніми - це слова, що тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах:

коса - заплетене довге волосся;

коса - вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці;

коса - сільскогосподарське знаряддя.

Неповні лексичні омоніми розподіляються на омоформи, омофони і омографи.

Омоформи (граматичні омоніми) - це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах :

діти - куди вас діти;

коса - іменник і коса (лінія) - прикметник жіночого роду;

три - наказовий спосіб дієслова і три - числівник.

Омофони (фонетичні омоніми) - це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце - чи не сон це?

Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за написанням і наголосом: мала дитина - не мала щастя; плачу і плачу; замок і замок.

Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного у значенні між собою не мають (напр., склад - як фонетична одиниця мови і склад - як приміщення).

Пароніми (від гр.para - поблизу, поруч і onyma - ім'я) - це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: абонент - абонемент; континент - контингент.

За допомогою паронімів нерідко створюються рими в авторських поетичних творах та в народних прислів'ях та приказках:

Говорили - балакали, сіли й заплакали; Ні слуху ні духу; Яке їхало, таке й здибало.







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 2481. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2018 год . (0.006 сек.) русская версия | украинская версия